Моє місто – моя історія жива


«Моє місто – моя історія жива» такий цікавий та змістовний вечір-присвята відбувся 17 вересня біля Меморіалу Вічної Слави на фоні танку Т-34 та гармати часів війни, присвячений визволенню нашого міста від нацистських загарбників та Дню міста. На захід запрошені учні 11-Б класу опорного закладу Пирятинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4, з класним керівником – Наталією Бахмач. Захід розпочала бібліотекар 1-ї категорії Пирятинської публічної бібліотеки - Алла Кабушка з вірша Дмитра Луценка «Пирятин». Далі розповідь продовжила член президії Районної Ради ветеранів, шановна – Валентина Димова, яка розповіла учням про визволення нашого рідного міста, про бойових побратимів - абаканців. До слова був запрошений Василь Миленко – волонтер, який розповів про сім’ю Кузько з Дейманівки, в якої 5 синів пішли на фронт, і не повернулися. Показав учням фотографії свого батька ,який теж воював на війні, та воєнний білет. Пісні тих часів: «Ясени», «Шинель», «Я люблю тебя жизнь», «Біля калини плакала мати», прозвучали від ансамблю «Чураївна» хору «Ветеран». Вірш Олени Романівни Олійник «Пирятин» декламувала учениця школи №4 – Анна Міхєєва. Всі присутні на заході вшанували пам'ять загиблих на фронтах війни – хвилиною мовчання. На заході був присутній гість, член Національної Спілки письменників України – Микола Сенчило, який теж пише вірші про Пирятин, які покладені на музику, та подарував свої книги Публічній бібліотеці. По закінченню заходу бібліотекар звернулася до молоді, завжди виявляти шану й повагу до ветеранів, до покоління, яке пережило тяжкі випробування та ознайомила учнів з краєзнавчою виставкою «Мій рідний край, Пирятинщино моя». Учні в свою чергу подякували гостям за чудовий захід та подарували червоні троянди. Всі сфотографувалися на згадку.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Всесвітній день щедрості

День Матері